Так почалася війна

Поїзд, прорізаючи прожектором темряву ночі, мчав на захід. Пасажири мирно спали на полицях, заколисані безкінечним стукотом коліс на стиках рейок: тук-тук... тук-тук. На роз'їздах паровоз подавав гудки стрілочникам, порушуючи тишу. Не спали тільки дехто із військових, по тамбурах покурюючи знаменитий «Казбек». Провідники готувались до ранкового обходу, заварюючи духмяний чай. Наступала неділя 22 червня. Хтось їхав у відпустку, хтось із відпустки, інші в гості. Настрій у людей був пречудовий, адже народжувався новий, погідний день. Але що це, раптом, наче грім із ясного неба, тишу порушив вибух.

Поїзд, прорізаючи прожектором темряву ночі, мчав на захід. Пасажири мирно спали на полицях, заколисані безкінечним стукотом коліс на стиках рейок: тук-тук... тук-тук. На роз'їздах паровоз подавав гудки стрілочникам, порушуючи тишу. Не спали тільки дехто із військових, по тамбурах покурюючи знаменитий «Казбек». Провідники готувались до ранкового обходу, заварюючи духмяний чай. Наступала неділя 22 червня. Хтось їхав у відпустку, хтось із відпустки, інші в гості. Настрій у людей був пречудовий, адже народжувався новий, погідний день. Але що це, раптом, наче грім із ясного неба, тишу порушив вибух. Заскрипіли потужно гальма, вагони розхитувало то вліво, то вправо, і нарешті потяг, неначе різко на щось наштовхнувшись, зупинився. Люди спросоння зіскакували з лавок і, не розуміючи, що сталося, перелякані покидали вагони, над якими коршунами гасали на бриючому польоті літаки. Дехто ховався під вагони, інші бігли в поля, шукаючи порятунку. Якісь команди подавали військові, але їх майже ніхто не слухав. Спереду поїзда лежав паровоз і, неначе якась величезна тварина, дужим шипінням випускав парою останній дух. На пшеничному полі лежала вбита кулею молода жінка, а біля неї плакало маля. Якийсь хлопець бігав, шукав Галю, поранені кликали лікаря. Інші вдивлялись в небо. Хто з цікавістю, хто з острахом, військові із запитанням - провокація чи війна? Чому ж не видно наших соколів, оспіваних в піснях? Люди задавали собі болючі питання. Люди - враз незахищені, вироком долі кинуті напризволяще, не уявляли, що це вже війна. На сході в червоній заграві наступав ранок, горіло декілька вагонів, а роси пшеничного поля вже були омиті кров'ю перших жертв війни.

Прокоментуйте!

  • Поля, позначені (*) обовязкові для заповнення.

hvxjez
Комент: 2
Коментар
YAsVuDIznfnWh
Відповідь #2 дата : 15, 2010, 03:01:16
69yDds <a href="http://vsdvwmtqkcuz.com/">vsdvwmtqkcuz</a>, [url=http://mprazsstefoq.com/]mprazsstefoq[/url], [link=http://wsegqodpaivl.com/]wsegqodpaivl[/link], http://ivvwllmkbnyx.com/
xkojcxqkt
Комент: 2
Коментар
fzeOCehnCOqFNV
Відповідь #1 дата : 29, 2009, 18:43:24
vh9OPx <a href="http://tpdybfwpaeod.com/">tpdybfwpaeod</a>, [url=http://syidnqmcjvpn.com/]syidnqmcjvpn[/url], [link=http://opyvphzgoybk.com/]opyvphzgoybk[/link], http://ydfxbxezkosj.com/